У сусiда хата бiла,
У сусiда жiнка мила,
А у мене нi хатинки,
Нема щастя, нема жiнки.
Є у мене сусiдонька —
Люба, мила дiвчинонька,
Та не знаю, що робить,
Бо боюсь туди ходить.
Сiдлай, хлопче, вороного,
А coбi бери другого,
Та поïдем погуляєм,
У сусiда побуваєм!
Будь здорова, сусiдонько,
Люба-мила дiвчинонько,
Ой, яка ж ти гарнесенька,
Як снiжочок бiлесенька!»
«Годi, годi жартувати,
Ось iде i стара мати!
«Ой, здорова будь, матусю,
Я приïxaв по Ганусю!
Ой, здорова будь, матусю,
Я приïхав по Ганусю,
Хочу буть тобi рiднею,
Ти будь ненькою моєю!»
Две последние строки куплетов повторяются
Такун Ф. И. Славянский базар. – М.: «Современная музыка», 2005.
У сосида хата била
У сосида хата била,
У сосида жинка мыла;
А у мене не хатынки,
Нема счастя, нема и жынки.
За сосидомъ молодыци,
За сосидомъ и вдовыци,
И дивчата поглядаютъ, —
Вси сосида полюбляютъ.
Сосидъ раньше меня сіе, —
У сосида зеленіе,
А у меня не орано,
И ничого не сіяно.
Вси сосида выхваляютъ,
Вси сосида поважаютъ;
А я марно часы трачу, —
Одинъ въ свити — тильки плачу.